Конспірологія навколо MNP

Після прийняття Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації" щодо збільшення переліку послуг", який вводить такі поняття як "персональний номер" та "перенесення абонентського номера", усі кому не лінь почали писати різні статті про MNP (Mobile number portability).

При цьому будуються конспірологічні історії, що це буде дорогим (чи навпаки безкоштовним) для абонента, послуга буде доступна лише контрактним абонентам, про незручність для абонентів, автоматичі інформування, тощо. Чому конспірологічні? Та тому що на даний момент, реалізація принципу перенесення абонентського номера залежатиме не від закону, а від нормативно-правових(підзаконних) актів актів Кабінету Міністрів України та рішень регулятора (НКРЗ), на розробку і затвердежння яких Законом передбачено пів року. А отже, що саме буде реалізовано в Україні ми знатимемо лише після закінчення роботи робочих груп зібраних НКРЗ і роз'яснень регулятора.

Хорошу справу у роз'яснення принципів маршрутизації і міжнародного досвіду зробив один з операторів, усіх бажаючих прошу ознайомитись із презентацією проведеною Юрієм Курмазом, Директором по корпоративним відносинам ТОВ "Астеліт".

Найцікавішим запитанням було а где же деньги, Билли хто і за який кошт повинен впроваджувати та адмініструвати централізовану базу перенесення номерів, якщо вона буде впроваджена. І тут я цілком погоджуюсь із паном Курмазом, що це завдання держави в лиці регулятора.

Незаданим запитанням залишись запитання оплати запитів до цієї бази, а також взаєморозрахунки між операторами при використанні маршрутизації типу Onward Routing та Return to Pivot. Ці відповіді обов'язково підніматимуться, на робочих комісях НКРЗ, і ми ще не раз про них почуємо.

Із статтями по результатах цієї зустрічі з журналістами можна ознайомитись на KO, блогах Хіміча, Жданова, Гіпша та на ВебТелеком.

Анонімним абонентам передоплаченого зв'язку боятись злих жартів із перенесенням їхніх номерів у іншу мережу не варто, оскільки на обладнанні абнент ідентифікується по IMSI, а не по MSISDN, отже для пернесення абонентського номера "затолефонувати у call-центр" недостатньо, у новій мережі мобільного зв'язку в абонента буде нова (U)SIM картка. Безпека і аутинтифікація абонента забезпечуватимуться тими самими інструментами, які зараз дозволяють відновити втрачену SIM-картку анонімному абоненту.

Є ще одне хитре запитання, яке мені не дає спокою, чому усі навкруги говорять про "перенесення мобільних номерів"? Почитаємо статтю 1 нової редакції Закону України "Про телекомунікації":

перенесення абонентського номера - телекомунікаційна послуга, що надається абоненту за його заявою, яка полягає у збереженні за абонентом наданого йому оператором телекомунікацій абонентського номера з метою використання цього номера для отримання телекомунікаційних послуг у мережі іншого оператора телекомунікацій, що надає телекомунікаційні послуги на території України;

....

персональний номер - абонентський номер, що присвоюється зареєстрованому абоненту за його заявою у порядку, встановленому НКРЗ, централізовано адмініструється і може використовуватися цим абонентом для отримання відповідно до договору телекомунікаційних послуг незалежно від географічного регіону України і типу цих послуг;

У законі йдеться про персональні номери незалежно від географічного регіону України і типу цих послуг, а отже слід було б очікувати можливості перенесення, окрім мобільних (рухомих), ще й номерів фіксованого зв'язку та VoIP (а для таких номерів, нагадаю, передбачені коди 89Х), зокрема і між регіонами. А отже є законні підстави використання (наприклад) у Києві номера з географічним номером Дніпропетровска чи Львова. А от реалізація можливості "повного перенесення" усіх можливих номерів значно складніша, аніж здається на перший (та і на другий чи третій) погляд, оскільки у фіксована телефонія історично будувалась по географічному принципу, і на старих комутаторах (АТС) послуга перенесення технічно не може бути реалізована.

Окрім перенсення абонентських номерів нова редакція Закону добавила і поняття національного роумінгу, проте тут лише формалізація послуг, які уже надаються операторами за міжоператорськими угодами.

Підсумовуючи сказане, зараз залишається лише чекати результатів роботи робочих груп НКРЗ і роз'яснень регулятора, а до їх отримання усі теорії - гадання на кофейній гущі, це стосується і моїх роздумів.