Економимо на роумінгу. Кейс 2

Цікавий спосіб економії на роумінгу, про який я планував написати, уже описаний Віталієм Ковалишиним. Для цього способу знадобиться програмний шлюз Oktell SIP-GSM на базі модема Huawei E1550. Після купівлі модем потрібно розлочити від прив'язки до оператора, та (за потребою) активувати голос. Якщо ви використовуєте SIM-карту Київстар, то купишви модем із набору «Київстар. Мобільний Інтернет» ним можна відразу користуватись, оскільки у цих наборах можливість голосових телефонних дзвінків не не заблокована.

Окрім самого модема, купити доведеться ліцензію на один  канал програмого шлюзу (~USD50), та оплатити послуги оператора IP-телефонії.

Віталій у своєму дописі не звернув увагу на декілька важливих моментів, які варто підкреслити:

Інтернет-телефонія по українськи, або VoIP - не лише Skype

Телефон та Інтернет уже давно стали звичними українському користувачу, а от інтернет-телефонія досі асоціюється із Skype та “картками” з дозвоном на спеціальні номери. Ситуація повинна змінити поява масових послуг базованих на протоколах SIP та H.232, які широко використовуються операторами, коропоративними замовниками та ентузіастами.

Індивідуальні клієнти мають можливість отримувати послуги фіксованої телефонії по IP (наприклад при телефонізації приміщень з використанням технології WiMax IEEE802.16m), юридичним особам використання протоколу SIP замість ISDN PRI (E1) дає змогу організовувати дешевші стики УАТС з оператором зв’язку, отримуючи гнучкі і масштабовані конфігурації. Серед операторів, які надають такі послуги є Київстар, Голден Телеком, Телегруп, WNet, UNTC, ІТЛ. Хоча компанії значно охочіше працюють із юридичними особами, спеціалізовані пропозиції доступні і для фізичних осіб. Наприклад телекомунікаційна группа Vega нещодавно запропонувала послугу IP-лінія для ідиндивідуальних клієнтів.

Відключення "сірих" IMEI: бути чи не бути?

Останніми днями профільні ЗМІ заполонила хвиля повідомлень щодо відміни рішення НКРЗ про впровадження баз кодів IMEI. Як першоджерело цих повідомлень виступають публікації у Інтерфаксі від 14 вересня та "Комсомольській правді в Україні", датоване 30-тим вересня. При цьому підґрунтям для гучних заголовків є слова Володимира Олійника:

"проте ми, йморівно, так і не прийдемо до того, що їх (незаконно ввезені телефони - прим. Інтерфаксу) відключатимуть..."

Слід зауважити, що це висловлювання не є офіційною позицією регулятора, більше того, на тому-ж круглому столі Олійник зазначив, що НКРЗ не має наміру відмовлятись від ідеї впровадження узагальненої бази даних кодів IMEI.

Державні ограни не могли проігнурувати масові повідомлення ЗМІ, і сьогодні НКРЗ розіслало спростування: